Dyadya ZhoraБуся

А у мене є подруга звать її Гануся
Але я її ласкаво, називаю Буся!
Ой, у парубках ходити, довго ж я боюся
Тож виходь за мене швидше, мила моя Буся!

Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе зараза, шо мабуть женюся!
Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе, мала я, шо мабуть женюся!

Моя Буся!

Фіть, фіть, тьох, тьох, тьох, я красивий наче Бог!
Ту ту, тру ла-ла, отакі, мала, діла!
Ой, кувала та зозуля, паляниця пишна
Моя Буся не наглядна розцвіла як вишня!

Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе зараза, шо мабуть женюся!
Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе, мала я, шо мабуть женюся!

Моя Буся!

Ти не бійся, ти не бійся мене, моя Буся!
Я хлопчина молодий і тому стібуся!
Наш Юрко — стібе Оксану, є у Гриця — Киця
Тож виходь за мене швидше, моя молодиця!

Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе зараза, шо мабуть женюся!
Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе, мала я, шо мабуть женюся!

Моя Буся!

Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе зараза, шо мабуть женюся!
Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся!
Так люблю тебе, мала я, шо мабуть женюся!

(Тру-ля-ля)